1. Короткий опис вирощування
2. особливості гіацинта
3. особливості вирощування
4. Посадка гіацинтів у відкритий грунт
5. В який час садити
6. посадка восени
7. весняна посадка
8. Догляд за гіацинтами
9. добриво
10. пересадка
11. розмноження гіацинтів
12. розмноження дітками
13. Хвороби і шкідники гіацинтів
14. шкідливі комахи
15. Догляд після цвітіння
16. викопуємо цибулини
17. Зберігання цибулин гіацинтів
18. Види і сорти гіацинтів з фото і назвами
19. сині гіацинти
20. бузкові гіацинти
21. рожеві гіацинти
22. червоні гіацинти
23. білі гіацинти
24. Жовті та оранжеві гіацинти

Цибулинна квітуче багаторічна рослина гіацинт (Hyacinthus) є представником сімейства спаржевої, проте раніше воно було частиною сімейства Лілійні, а ще його виділяли в окреме сімейство Гіацинтові. У перекладі з давньогрецької гіацинт означає «квітка дощів». Названо рослина була в честь героя давньогрецького міфу. Жив в ті давні часи дуже вродливий юнак Гіацинт, син царя Спарти. Його другом був бог Аполлон, він нерідко спускався з небес на землю, щоб вчити Гіацинта метати диски. І ось якось, тренуючи Гіацинта, Аполлон метнув диск, і юнак кинувся за ним, щоб повернути його богу. Однак бог Західного вітру, який був таємно закоханий в царевича, приревнувавши його, зміг повернути диск таким чином, що він розбив голову красеню. Гіацинт помирав у одного на руках, а той нічого не міг зробити, щоб врятувати його. Тоді бог, убитий горем, вирішив створити з крапель крові прекрасного юнаки неймовірно красиву квітку, який був названий гіацинтом.

Короткий опис вирощування

1. Посадка. Висадку цибулин гіацинта проводять восени у вересні або жовтні. А викопують їх щороку після пожовтіння листя (в останні дні червня або на початку липня).
2. Зберігання. На зберігання цибулини прибирають в добре провітрюється з помірною вологістю. Їх укладають в пакети з паперу або в 2 шари в ящики. Два перші місяці посадковий матеріал зберігають при температурі близько 25 градусів, а потім його переносять в більш прохолодне місце (приблизно 17 градусів).
3. Освітленість. Має потребу у великій кількості яскравого сонячного світла.
4. Грунт. Він повинен бути поживним, добре пропускати воду і утримувати велику кількість перегною. Кислотність не повинна бути нижче 6,5.
5. Полив. Під час тривалої посухи поливати гіацинти потрібно таким чином, щоб грунт промок на глибину від 15 до 20 сантиметрів.
6. Добриво. Підгодувати квітка потрібно двічі або тричі на протязі сезону. Перша підгодівля - на самому початку вегетаційного періоду фосфорно-азотними добривами, друга - під час формування бутонів і третя - коли кущ відцвіте фосфорно-калійним добривом.
7. Розмноження. Насінням і дітками.
8. Шкідливі комахи. Квіткові мухи (журчалки), попелиці, трипси, кореневі цибульні кліщі, стеблові і галові нематоди і капустянки.
9. Захворювання. Пеніціллезная гниль, ризоктоніоз, фузаріоз, жовта або м'яка бактеріальні гнилі, пестростебельность.
10. Властивості. У кожній із частин рослини міститься отруйний алкалоїд.

особливості гіацинта

Гіацинт відноситься до числа найбільш ранніх весняних квітів. Родом ця рослина з Північної Африки, Близького Сходу і Середземномор'я. Однак Голландія дуже багато зробила для популяризації гіацинта, саме тому її багато хто називає світовим «Гіацинтове центром». Найбільше число різновидів і сортів гіацинта з'явилося саме в Нідерландах. А з міста Гарлема, який знаходиться в Голландії, щорічно розсилається по всьому світу величезну кількість цибулин даного квітки.

У гіацинтів щільна цибулинка складається з низових соковитих листових пластин. Висота квітучого стебла близько 0,3 метрів, він є продовженням донця. У відцвілої куща стебло відсихає разом з спрямованими вгору вузькими листовими пластинами, які сидять при стеблі в самому низу. Однак в кутку верхньої листової пластини на стеблі всередині цибулинки формується нирка, яка з часом стає новою цибулиною, саме вона буде цвісти в наступному році. У кутах інших листових пластин так само можуть формуватися цибулинки, але вони більш слабкі. Ці цибулинки є дітками, при необхідності їх можна відокремити і виростити з них нові кущики. Квітки входять до складу верхівкових кистей, які мають конусоподібної або циліндричної формою. У квітки оцвітина має форму колокольчатой ​​воронки, лопаті у нього відігнуті, а забарвлення насичений. Суцвіття можуть бути пофарбовані в різні колірні відтінки, наприклад: червоний, ліловий, жовтий, білий, рожевий, синій і т. Д. Квітки можуть бути махровими і простими. У такого рослини плід трехгнездная, при цьому в кожному з гнізд знаходиться по парі насіння, покритих ніжною шкіркою.

особливості вирощування

У будь-який з культур є свої агротехнічні вимоги. Гіацинт відрізняється від багатьох квітів тим, що є досить примхливим і вимогливим в догляді. Саме тому перш ніж прикрашати їм свій сад, необхідно дізнатися, як за ним правильно доглядати, і що йому потрібно для нормального росту і розвитку. Основні правила вирощування гіацинта:

1. Грунт необхідна нейтральна, до її складу повинна входити дернова і листова земля (1: 1), а також розпушувач. Якщо грунт кислий, то в нього доведеться вносити вапно, а глинистий грунт можна виправити, додавши в неї пісок.
2. Ця рослина вкрай негативно реагує на застій води в грунті, саме тому йому слід забезпечити хороший дренаж.
3. Для вирощування гіацинта вибирають сонячне місце, однак надмірно яскраве освітлення може нашкодити йому.
4. Добре підходить для посадки ділянку, яка знаходиться неподалік від дерев і чагарників, тому що квіти повинні бути захищені від поривів вітру.
5. Чи не підгодовуйте гіацинти свіжим органічним добривом.

Посадка гіацинтів у відкритий грунт

В який час садити

У відкритий грунт цибулини гіацинта висаджують в останні дні вересня або перші - жовтня. Якщо посадити їх раніше покладеного терміну, то тоді вони можуть рушити в зростання, а настали зимові холоди їх знищать. Якщо ж їх висадити пізніше, ніж це необхідно, тоді вони можуть не встигнути добре вкоренитися до морозів.

Ділянка, на якій будуть рости гіацинти, потрібно підготувати заздалегідь. Проведіть перекопування грунту на глибину від 0,3 до 0,4 м, при цьому внесіть в грунт від 10 до 15 кілограм прілого компосту або трьох-чотирирічного перегною, а також приблизно 15 грам сірчанокислого магнію, 70 грам суперфосфату і 30 грам сірчанокислого калію з розрахунку на 1 квадратний метр. Залежно від того, з чого складається грунт, в нього при необхідності ще можна внести торф або пісок. Якщо грунт на ділянці піщаний, тоді в нього слід внести в 1,5 рази більше калійних і магнієвих добрив. Азотовмісними добривами гіацинти рекомендується підгодовувати в весняно-літній період.

посадка восени

Вище вже говорилося про те, що цибулинки гіацинта в сад висаджують восени, а точніше, у вересні-жовтні. Досвідчені садівники радять висаджувати цибулинки середньої величини, які ще називають «Клумбові», тому що саме вони дають квітконоси, що відрізняються високою стійкістю до негоди.

Для початку огляньте посадковий матеріал і приберіть всі хворі, м'які або травмовані цибулинки. Потім їх перед самою висадкою в грунт занурюють в розчин фунгіцидної препарату на 30 хвилин. Цибулинки, в поперечнику досягають приблизно 50 мм, висаджують на глибину від донця від 15 до 18 сантиметрів, ширина міжрядь повинна бути близько 20 сантиметрів, а дистанція між цибулинами - 15 сантиметрів. Цибулинки меншого розміру, а також дітки висаджують на меншу глибину, при цьому відстань між ними теж потрібно скоротити.

Найкраще гіацинт зростає у відкритому ґрунті в тому випадку, якщо його посадити в «піщану сорочку». Для цього на дно борозенки або посадкової ямки насипають шар річкового чистого піску, товщина якого повинна бути близько 30-50 мм. Трохи вдавите в цей шар цибулину і присипте її зверху також піском і лише потім грунтом. Завдяки даному способу посадки не буде відбуватися застою води в грунті, в результаті чого ризик появи гнилі на цибулині значно зменшиться. Якщо цибулинки висаджувалися в сухий грунт, то їх потрібно обов'язково полити.

весняна посадка

Цибулинки гіацинта в весняне часом не висаджують.

Догляд за гіацинтами

Доглядати за гіацинтом, вирощуваних у відкритому грунті, не надто важко, проте всі агротехнічні правила культури потрібно знати і обов'язково дотримуватися їх. В першу чергу треба стежити за тим, щоб на ділянці, на якому росте гіацинт, не було бур'яну, тому прополки повинні бути регулярними і своєчасними. Також слід пам'ятати про те, що поверхня ґрунту навколо кущів обов'язково систематично розпушують і роблять це досить часто. Для того щоб скоротити кількість поливів, прополок і розпушування після висадки цибулин в ґрунт, його поверхню засипають шаром мульчі. Поливати гіацинт потрібно лише під час посухи, при цьому грунт повинен обов'язково промокнути вглиб на 15-20 сантиметрів.

добриво

Для того щоб такі квіти добре росли і розвивалися їх необхідно своєчасно підгодовувати. Протягом вегетаційного періоду підгодувати кущі потрібно всього 2 або 3 рази. Квіти можна підгодувати сухим добривом, внісши його у грунт, або рідким живильним розчином (в цьому випадку використовується трохи менше добрив). Перш ніж внести в грунт живильний розчин, квіти потрібно обов'язково полити. Якщо ж використовуються сухі добрива, тоді їх розкидають по поверхні ділянки, а після чого закладають в землю, використовуючи для цього сапу. Час проведення підгодівлі:

• перша - на самому початку вегетаційного періоду, для підгодівлі використовують від 20 до 25 грам селітри і 15-20 грам суперфосфату з розрахунку на 1 квадратний метр;
• друга - під час формування бутонів, для цього в грунт вносять від 30 до 35 грам суперфосфату і 15-20 грам сірчанокислого калію з розрахунку на 1 квадратний метр;
• третя - після того як кущі відцвітуть, для цього використовують 30-35 грам сірчанокислого калію і така ж кількість суперфосфатів з розрахунку на 1 квадратний метр.

пересадка

Для того щоб пересадити гіацинти на іншу ділянку, не буде потрібно особливих зусиль. Для початку в літній час, коли кущі відцвітуть, викопайте цибулини і приберіть їх на зберігання. А з настанням осені посадіть їх на нову ділянку. Викопують цибулини через пару місяців після того, як гіацинти відцвітуть. Цей час необхідний для того, щоб цибулини встигли відновити сили після періоду вегетації і цвітіння.

розмноження гіацинтів

Вирощування з насіння

Розмножити гіацинт можна насіннєвим способом, який ідеально підходить для тих, хто займається селекцією рослин. Висів насіння проводять в останні дні вересня, для цього використовують ящик, наповнений субстратом, що складається з перегною, листової грунту і піску (2: 1: 1). Сіянці вирощують протягом двох років в холодному парнику. З'явилися з насіння гіацинти дуже рідко зберігають сортові ознаки материнської рослини, саме тому городники воліють розмножувати таку рослину вегетативним способом.

розмноження дітками

Розмножити гіацинт дітками набагато легше, ніж насінням. Але при цьому потрібно врахувати, що дітки на цибулинки наростають вкрай повільно, так, за 1 рік може сформуватися від 1 до 3 діток. Спробуйте відокремити дітки від батьківської цибулинки, якщо вони відриваються без особливих зусиль, тоді їх висаджують в окрему лунку і дорощують. Однак якщо дітки відокремлюються з великими труднощами, тоді їх залишають на батьківської цибулині, яку висаджують в грунт разом з ними.

У промисловому квітникарстві гіацинти розмножують штучними способами, а саме за допомогою надрізання і вирізання донця. Для цього візьміть дуже гострий інструмент і добре простерилизуйте його, зробіть їм надрізи на денці або зовсім виріжте його. Далі цибулинки прибирають на зберігання особливим способом, і у них формуються дітки. Буває, що на одній цибулині формується близько 40 діток. Дуже детально даний спосіб розмноження гіацинтів описаний в книзі «Розмноження рослин» Ф.Мак-Миллана Броуз.

Хвороби і шкідники гіацинтів

захворювання

Гіацинти відрізняються досить високою стійкістю до захворювань. Однак якщо вони були вражені хворобою, то це могло статися з наступних причин:

• куплений посадковий матеріал вже був вражений хворобою;
• квіти підгодовували свіжим органічним добривом;
• погані попередники;
• в грунт була посаджена Причинна цибулинка;
• перед висадкою цибулини не піддавалися профілактичній обробці;
• занадто густа посадка.

Найбільш часто ця рослина вражає бактеріальна гниль (бактеріальна хвороба), через неї цибулинки стають схожими на слиз, яка дуже погано пахне. Перші ознаки ураження гниллю - кущ відстає в зростанні, а на його листі і квітконосах утворюються смуги і цятки. Хворі квіти витягують з грунту і знищують, а місце, де вони росли, обробляють хлорним вапном.

Ще гіацинт може вразити пеніціллезная гниль (грибкова хвороба). Всі частини ураженого куща, що знаходяться над землею, покриває наліт, який є продуктом спороношения гриба, на рослині з'являється гниль, а його квітки засихають. Щоб врятувати рослина, його слід обробити засобом, що містить мідь.

шкідливі комахи

Також сильно нашкодити гіацинту можуть і різні шкідники. Найбільшу небезпеку для нього представляють квіткові мухи, їх личинки вигризають донці у цибулинок. Для того щоб від них позбутися, використовують такі засоби, як: Табазол, Мухоїд або Актара. Також нашкодити квітці може капустянка, яка з'їдає його підземну частину, а ще кореневої цибульний кліщ, боротися з такими шкідниками найкраще мульчированием поверхні грунту навколо кущів.

Буває, що суцвіття тільки з'являється з розетки і практично відразу ж випадає з неї. Це може статися через застій води в землі, через зберігання цибулин в дуже холодному місці або через ранню посадки.

Догляд після цвітіння

Після того як гіацинти відцвітуть, їх цибулинки починають відновлювати свої сили. Тому деякий час вони обов'язково повинні пробути в грунті. Як тільки кущики почнуть в'янути, весь догляд повинен звестися до поступового скорочення поливів, до їх повного припинення. Крім цього не забудьте в цей час внести в грунт добрива в третій і останній раз, завдяки їй цибулини отримають необхідну кількість поживних речовин, що сприятливо відіб'ється на зростанні і цвітінні гіацинтів в майбутньому сезоні. Зрозуміти, що настав час отримувати цибулинки з землі, можна по листю, яка повинна стати жовтою.

викопуємо цибулини

Витягувати цибулинки з грунту необхідно щороку. В іншому випадку в майбутньому сезоні кущики будуть цвісти бідно, а ще збільшується ймовірність того, що цибулини будуть вражені хворобою. Також завдяки викопування гіацинтів, яке проводиться щороку, можна своєчасно вибраковувати зіпсовані цибулинки і регулярно відокремлювати діток.

Постарайтеся викопати кущі до того, як їх листя відімре і відпаде, оскільки в цьому випадку дуже складно відшукати точне місце знаходження цибулинок. Для вилучення кущів із землі використовують лопату, так як цибулини знаходяться досить глибоко. Витягнутим цибулинки потрібно промивання під струменем води і півгодинне протравлення в розчині Карбофоса (3-4%), натомість їх можна 10 хв. витримати в дуже теплій воді (близько 50 градусів). Після цього їх укладають в затінене добре вентилюється місце для просушування на 7 днів, температура повітря повинна бути близько 20 градусів.

Зберігання цибулин гіацинтів

В цей час до відходу за цибулинами потрібно поставитися з усією відповідальністю, тому що саме зараз в них буде відбуватися формування суцвіття. Після того як цибулини будуть просушені, у них потрібно видалити залишки лусочок і коренів. Після чого їх сортують і викладають в ящики (найкраще в 1 шар). Занадто маленькі дітки краще залишити на цибулинах. Якщо цибулинок мало, тоді для їх зберігання можна використовувати пакети з паперу, на які наклеюється підписана етикетка.

Під час зберігання гіацинтів виділяють 2 стадії. Протягом перших двох місяців цибулинки повинні знаходитися при температурі від 25 до 26 градусів, а потім їх прибирають в більш прохолодне місце (близько 17 градусів). Повітря не повинен бути надто сухим, так як через це цибулинки можуть висохнути. Для того щоб на 7 днів скоротити перший етап зберігання, в перший тиждень посадковий матеріал потрібно зберігати при температурі близько 30 градусів. Не забудьте, що для зберігання гіацинтів потрібно вибирати добре вентильованому приміщенні. А безпосередньо перед висадкою цибулинок восени в грунт, їх рекомендується приблизно 7 днів витримати при тій температурі, яка характерна для саду. Як правило, під час зберігання на цибулинах формується велика кількість маленьких діток, в зв'язку з цим висаджувати їх у грунт потрібно дуже акуратно.

Види і сорти гіацинтів з фото і назвами

Гіацинт культивується як у відкритому грунті, так і в кімнатних умовах вже близько 400 років. І не так давно фахівці вважали, що є близько 30 видів і приблизно 500 сортів гіацинтів. Однак коли відбулася реорганізація класифікацій в ботаніці, більшість видів перевели в інший рід. На сьогоднішній день налічується лише 3 види гіацинтів, а саме: гіацинт східний (Hyacinthus orientalis), гіацинт Литвинова (Hyacinthus litwinowii) і гіацинт Закаспійський (Hyacinthus transcaspicus). Завдяки зусиллям селекціонерів з цих видів було отримано безліч різновидів і сортів.

Всі сорти ділять по формі квітки - на махрові і прості, за термінами цвітіння - пізні, ранні та середні, а також по забарвленню квіток. У класифікації по окрасу квіток всі сорти поділяють на 6 груп.

сині гіацинти

1. Perle Brillante. Це поздніцветущій сорт, квітки у которого палево-блакитного відтінку, висота куща около 25 сантіметрів, длительность Цвітіння - около 20 днів.
2. Marie. Ранньоквітучіх сорт, Цвітіння которого триває від 16 до 18 діб. Квітки мають темно-синім забарвленням, а прикрашає їх поздовжня фіолетова смужка.
3. Queen of the Blues. Цвітіння цього середнього ґатунку триває приблизно 15 днів, висота куща близько 30 сантиметрів. Блакитні квітки мають слабко виражені запах.

бузкові гіацинти

1. Blue Magic. Висота куща у цього середнього ґатунку близько 25 сантиметрів, цвітіння триває від 10 до 12 діб. Забарвлення квіток фіолетово-пурпурний.
2. Indigo King. Такий позднецветущих сорт цвіте приблизно 15 днів, довжина стрілки від 15 до 17 сантиметрів. Квітки глянцеві фіолетово-чорного відтінку.
3. Bismarck. Цвітіння цього ранньоквітучих сорти триває близько половини місяця, кущ у висоту досягає від 22 до 25 сантиметрів. Світло-фіолетові квіти прикрашає поздовжня смужка більш насиченого відтінку.

рожеві гіацинти

1. Moreno. Ранньоквітучих сорт цвіте протягом 13-18 діб, цветонос в довжину досягає від 20 до 23 сантиметрів. Забарвлення квіток малиново-рожевий, у них є смужка темнішого відтінку.
2. Anna Marie. Цей середній сорт має довгу стрілку - від 20 до 25 сантиметрів, а цвітіння його триває приблизно 15-17 діб. Квітки забарвлені в ніжно-рожевий відтінок.
3. Gertruda. Цвітіння цього позднецветущих сорти триває від 13 до 15 днів, а його цветонос у висоту досягає 23-25 ​​сантиметрів. Квітки забарвлені в темно-рожевий колір.

червоні гіацинти

1. Hollyhock. Цей позднецветущих сорт цвіте протягом 15-18 діб, його цветонос має висоту 20-22 сантиметри. Махрові квітки мають малиново-червоним забарвленням.
2. La Victoire. Висота квітконоса у цього ранньоквітучих сорти від 20 до 25 сантиметрів, на ньому розкриваються глянцеві рожево-червоні квітки. Тривалість цвітіння - від 11 до 12 діб.
3. Tubcrgen's Scarlet. Цвітіння такого середнього ґатунку триває трохи довше половини місяця. Висота квітконоса близько 20-22 сантиметрів, квітки насичено-червоні, можуть бути махровими.

білі гіацинти

1. Arentine Arendsen. У висоту кущ даного ранньоквітучих сорту досягає 21-22 сантиметри, цвіте він від 15 до 18 діб. Квітки забарвлені в білий колір, можуть мати кремовий відтінок.
2. Snow Crystal. У цього позднецветущих гіацинта білі махрові квітки. Тривалість цвітіння - 13-18 діб, а довжина стебла - 25-28 сантиметрів.
3. Madame Sophie. Цвітіння такого середнього ґатунку триває 13-15 діб, довжина його стебла - від 19 до 23 сантиметрів. Махрові квітки мають білим забарвленням.

Жовті та оранжеві гіацинти

1. Yellow Hammer. Стрілка у такого середнього ґатунку в довжину досягає 23-25 ​​сантиметрів, цвіте він від 13 до 15 діб. Пофарбовані в насичено-жовтий колір квітки до кінця цвітіння вигорають.
2. City of Haarlem. Позднецветущих сорт має тривалість цвітіння від 15 до 17 діб, довжина квітконоса - від 25 до 27 сантиметрів. Жовтуваті квітки наприкінці цвітіння стають блідо-кремовими.
3. Oranje Boven. Цвітіння такого середнього ґатунку триває приблизно півмісяця. На квітконосах довжиною 22-24 сантиметри красуються абрикосово-лососеві квітки, кромка у яких темно-рожева.

Найчастіше першими починають цвісти сині сорти, а потім - білі, рожеві, червоні, бузкові. А помаранчеві і жовті сорти цвітуть пізніше всіх.